Фото: ДТЕК Київські електромережі
Фото: ДТЕК Київські електромережі
Цінові каруселі ринку електроенергії
Востаннє таке було ще наприкінці дев’яностих. Травень 2025-го претендує стати найхолоднішим за останні майже двадцять років. Погода з початку місяця занадто мінлива і нетипова, як для кінця весни: з прохолодою, дощами, у деякі дні навіть з приморозками.
І такі температурні каруселі впливають на ситуацію в енергетиці. По-перше, за прохолодної погоди країна потребує більше електроенергії. Скажімо, 9 травня зранку рівень споживання зростав одразу майже на 10%, що дуже відчутно у масштабах країни. По-друге, у похмурі дні значно знижувалася потужність генерації на сонячних станціях. А вони у період планової ремонтної кампанії на АЕС відіграють ключову роль у енергобалансі України у денні години.
“Падіння виробництва сонцем склало десь близько 10% від загального обсягу торгів на ринку. Тут треба зауважити, що саме СЕС забезпечували профіцит у денні години і нівелювали потребу в імпорті. Тому ми стали ще більш дефіцитним ринком, внаслідок зменшення пропозиції генерації у денні години”, — пояснив фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Тому від перепадів погоди залихоманило і ціни на електроенергію, яку купує бізнес та промисловість. Йдеться про ринок на добу наперед, де вартість формується на основі попиту та пропозиції. Перші такі торги в Україні повели у липні 2019 року, а відбуваються вони щогодини. Так само часто змінюється і вартість електроенергії, залежить вона від ситуації у енергомережі на той момент.
Фото: Борис Корпусенко
Дощ в Києві.
“За день ціна на електроенергію змінюється багато разів. Ці коливання можуть бути колосальними. У денні години може бути 50 грн за МВт·год, а у вечірні вже 6 000 грн. Тут нічого надзвичайного, ніяких спекуляцій немає. Все визначається співвідношенням між попитом і пропонуванням, а воно яке суттєво змінюється впродовж доби”, — розповів фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Чи вдарить подорожчання по споживачах
На ринку на добу наперед продається приблизно третину від усієї електроенергії України. У державах Євросоюзу цей показник здебільшого менший, там віддають перевагу довгостроковим контрактам. Й справді, у певні дні травня (головно на початку місяця) ціна електроенергії в Україні була значно вищою від вартості у деяких країнах ЄС, перетнувши показник у 110 євро за МВт⋅год. Скажімо, у Франції та Іспанії ресурс тоді продавали чи не вдесятеро дешевше. Натомість ціна у Польщі та Угорщині були приблизно такою ж як і в Україні.
“Хайп у порівнянні даних з європейськими індикаторами ринку на добу наперед він ж не вперше. Тільки от коли ціни на українському ринку провалюються значно нижче ніж у Європі, чомусь про це ніколи не хайпують. Та й зрештою, порівнювати треба з сусідніми країнами, а не наосліп вибирати ті, які зручно”, — зауважив Андріан Прокіп.
Чому у певні дні українська електроенергія коштувала так дорого? Безумовно, ситуація неприємна для держави, але на це були об’єктивні причини. І річ не лише у зниженні генерації на сонячних станціях через хмарну погоду. Впало виробництво електроенергії і на ГЕС — у річках занадто низький рівень води, востаннє таке фіксували у 2020 році. У розпалі й планова ремонтна кампанія на атомних станціях, у певні дні травня одразу чотири блоки (загалом їх дев’ять) не генерували електронергію. А кожен другий кіловат в Україні родом з АЕС. Теплові станції поки не можуть замінити усі інші види генерації, їх ще й досі ремонтують після російських атак.
Фото: facebook//Ольга Бабій
Ольга Бабій
“Ми не маємо забувати, що у певні години впродовж дня ми маємо дефіцити. Тому “Укренерго” періодично звертається до українців споживати ощадливо. Якщо у нас вечірнє споживання є дефіцитним і у цей момент треба запускати дорогу генерацію на газу та вугіллі, тому у нас у розрахунку цілого дня ціни будуть вищими, ніж у наших сусідів. Важливий момент: на ціни на електроенергію це не вплине, вона є фіксованою”, — пояснила фахівчиня галузі енергетики, колишня членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
Дешевша електроенергія для всього населення дорого обходиться державі. Різницю вартості покривають з доходів державних енергетичних компаній. Скажімо, з початку року “Енергоатом” на субсидіювання побутових споживачів уже витратив майже 70 млрд грн. За даними консалтингової компанії ExPro, частка населення у загальному споживанні електроенергії перевищила показник у 36%.
У денні години за сонячної погоди Україна періодично відновлює експорт, іноді поставки сягають 600 МВт (що дорівнює більше половини великого атомного блока). Іноді країна також має надлишки електроенергії вночі і може продавати їх до ЄС.
“Підвищення ціни електроенергію для бізнесу безумовно вплине на кінцевих споживачів. Цю вартість закладуть у послуги та товари. Це не відбудеться одразу. Споживачі можуть відчути це за результатами місяця чи кварталу. Тому що бізнес не підвищує вартість власних послуг день у день”, — розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Фото: СтопКор
Олег Попенко
Чи будуть відключення світла влітку
Україна не обійдеться без імпорту електроенергії влітку. Але водночас це не означає, що доведеться застосовувати графіки знеструмлення. За підрахунками аналітичного центру DiXi Group, закупівлі з-за кордону сягатимуть показника у 500-700 тисяч МВт·год щомісячно.
“Сценарій, який вбачаємо найвірогіднішим, — оптимістичний. Він передбачає помірну погоду та відсутність масованих атак. У такому разі пік споживання не перевищить 16 ГВт, а наявних потужностей АЕС, ТЕС, ГЕС та відновлюваних джерел енергії вистачить покривати попит. Ризик вимкнень не перевищуватиме 5%, якщо нових пошкоджень генерувальних об’єктів чи мереж не буде. У гіршому ж разі нам доведеться готуватися до дефіциту потужності та можливих обмежень”, — розповіла генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.
Фото: kyivindependent.com
Олена Лапенко
Зазвичай Україна використовує лише третину від доступних лімітів імпорту з Євросоюзу, порахували аналітики Центру Разумкова. (Дозволений обсяг закупівель — 2.1 ГВт). Однією із причин можуть бути штучні обмеження ціни з боку держави — прайскепи. НКРЕКП продовжила дію чинних обмежень ще на пів року. Стелю ціни запроваджували, щоби недопустити різкого здорожчання світла в Україні.
Але подекуди це має негативний ефект. І знову може виникнути ситуація: країні не вистачає електроенергії, але імпортувати її не виходить, бо закордонні ціни вищі від прайскепів. У такому випадку або доводиться просити аварійної допомоги у сусідніх держав (це найдорожча електроенергія на ринку), або ж запроваджувати графіки знеструмлення.
“У липні-серпні очікується певний дефіцит потужностей у вечірні піки, що призведе до необхідності збільшення імпорту, який здійснити буде неможливо через штучні цінові обмеження”, — припустив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Фото: ДТЕК Київські електромережі
Ціни на газ також б’ють рекорди
Наприкінці травня вартість кубометра блакитного палива зросла до 19-23 грн. Йдеться про ринкові торги, де скуповується бізнес та промисловість. Востаннє також високою ціна була ще на початку 2023 року.
Для стрибка цін є кілька причин. По-перше, на ринку спостерігається підвищений попит. Причому великими партіями скуповується не лише бізнес чи промисловість, а й державні компанії. Вони також суттєво впливають на ситуацію з цінами. По-друге, з конкурентного ринку вибув один постачальник — “Укрнафта”. Уряд зобов’язав компанію продавати блакитне паливо за пільговою ціною “Нафтогазу” для потреб населення.
У деякі дні травня ціна газу на українському ринку вперше за рік ставала вищою, ніж у ЄС. Але загалом вартість коливалася і приблизно дорівнювала загальноєвпропейському рівню.
“Це підвищення ціни не виглядає як щось дуже аномальне. Хоча тенденція останніх років — подешевшання газу влітку. І, думаю, саме це ми побачимо з червня. Хоча український ринок у травні мав свою специфіку через скорочення пропозиції від продавців і підвищенні попиту серед покупців. Тому й виник дефіцит, але він не є критичним. Бо можна імпортувати газ з Європи. Але це поки не дуже вигідно. Сама ціна, скажімо, на нідерландському хабі нижча, ніж в Україні. Але є ще транспортні витрати”, — сказала координаторка житлово-комунальних програм громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Фото: facebook.com/tetyana.boyko
Тетяна Бойко
Підвищення ціни газу на ринку не вплине на тарифи для населення. Вартість блакитного палива формує уряд і вона залишається стабільною — 7,96 грн за кубометр. Ціна діє щонайменше до кінця квітня 2026 року. Пальне для населення постачає “Нафтогаз”. До речі, тариф на газ для населення є найнижчим у Європі. Скажімо, у Польщі він складає близько 36 грн, у Молдові більше — 40 грн. За даними Євростату, найдорожче блакитне паливо у Швеції — понад 94 грн за кубометр.
