Фото: Зоряна Стельмах
Андрій Пишний, Олександр Фарина, Соня Кошкіна
У чому важливість цієї конференції
X Щорічна дослідницька конференція перевершила за рівнем спікерів та їх кількістю усі заходи, що проводилися Національним банком за останні пʼять років, каже Голова НБУ Андрій Пишний. Також — зафіксувала, яким унікальним є досвід стійкості української фінансової системи в умовах
екстраординарної невизначеності та екзистенційних шоків. Досвід Національного банку нині переймають іноземні партнери.
«Чому важливо проводити такі конференції саме зараз? Ми їх розглядаємо як джерело експертизи. Під час цієї конференції наша команда не лише презентує свої дослідження, а і чує думку, яку
висловлюють інші колеги, і вона для нас важлива.
Немає жодного підручника, який би показав, як краще керувати центральним банком в умовах повномасштабної війни. За великим рахунком, він створюється зараз. І нам важливо бути в глобальному
контексті, важливо чути думку інших, не бути відірваними. Ми навчилися жити в війні, реалізовувати наш головний мандат. Але ми не погоджуємося з тим, що війна повинна нас визначати, чи, тим більше,
обмежувати», — заявив Голова Національного банку України.
Такого роду конференції, відзначає Андрій Пишний, — це частина активної дипломатії, яку Національний банк розгорнув чотири з половиною року тому, коли досвід України став в нагоді міжнародним
партнерам.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова правління Національного банку України Андрій Пишний
«Багато хто з банків навіть не уявляв, з якими ризиками доведеться мати справу в умовах надзвичайної невизначеності. Національний банк України — як лабораторія. Не з погляду експериментів, а з
того боку, що між рішенням і підтвердженням його результату час скорочується максимально.
За словами Олафа Слейпена, голови Центрального банку Нідерландів, досвід Національного банку України, який його команда проаналізувала, дозволив їм критично подивитися на ті негативні сценарії,
які вони закладали в основу аналізу своєї операційної стійкості. Побачити їх слабкість і недосконалість.
Досвід, який Національний банк здобуває, дозволить нашим партнерам стати сильнішими. До певної міри це наш спосіб сказати їм дякую за ту підтримку, яку Україна отримує від донорської коаліції», —
зазначив також Андрій Пишний.
Україна надає технічну допомогу усім, хто її потребує. І кількість таких запитів останніми роками зросла в рази.
«До Національного банку України приїздили голови центральних банків Бельгії, Швеції, Великої Британії, Нідерландів, Європейського центрального банку та інші», — додав Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Під час дискусії
До того ж, відзначає очільник Національного банку, представники центральних банків, зокрема і ті, що взяли участь у цій конференції, мають не останнє слово у формуванні політичних рішень, які
потім закладаються в загальну архітектуру міжнародної фінансової підтримки.
«Через це дуже важливо тримати цей канал зв’язку відкритим. Конференція — один з таких напрямів», — підкреслює Андрій Пишний.
До того ж, НБУ активно вивчає досвід партнерів, інновації у всіх можливих сферах — від штучного інтелекту до монетарної політики та покращення систем прогнозування.
Читайте також«Є дуже багато всього, чого Євросоюз може повчитися в України»
Відмінність екзистенційного шоку від звичайних криз
Традиційних термінів, які звикли використовувати центральні банки (шоки попиту, пропозиції, фінансові шоки) та вимірювати їх маржинально, у десятих відсоткового пункту, – уже недостатньо, пояснює
Андрій Пишний. Екзистенційний шок змінює не окремі показники, а всю систему. Він може забрати все, спровокувати каскадний ефект, який матиме критичний вплив на цілі галузі.
Екзистенційний шок в Україні спровокували повномасштабна війна, кібератаки, руйнування критичної інфраструктури, акцентує Голова Національного банку України. Зараз росія намагається чинити тиск на
наших партнерів, які на пʼятий рік великої війни зрозуміли, наскільки значну роль відіграє Україна в їхньому захисті.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Національного банку України Андрій Пишний
«Коли ми говоримо про екзистенційні шоки, на них треба дивитися в комплексі і розуміти, що ми не можемо їм завадити. Іноді навіть не можемо їх передбачити, — каже Андрій Пишний. — Але такий шок не
повинен позбавити нас можливості реалізовувати мандат. У Національного банку — це забезпечення цінової та фінансової стабільності».
За словами Андрія Пишного, після повномасштабного вторгнення Україна зазнала неймовірних втрат — економіка скоротилася на майже 30%, що не могло не позначитися на міжнародних резервах. НБУ
змушений був застосувати різні валютні обмеження, зокрема на купівлю валюти.
«Я часто порівнюю це з медичним турнікетом, який накладають при критичній кровотечі. Ми це зробили, щоб зберегти стійкість фінансової системи та допомогти їй поглинути шок, пов’язаний з
екзистенційними втратами», — заявив Голова Національного банку.
Щоб пояснити, чому центральні банки мають звертати увагу не лише на окремі шоки, а й на системні ризики, Андрій Пишний використовує образ національного парку Єллоустоун у США.
«Центральні банки мають дуже різні інструменти, які дозволяють нам вимірювати різноманітні показники. Але, зважаючи на невизначеність та постійні глобальні шоки, зʼявляється відчуття, що ми надто
багато уваги концентруємо на обговоренні окремих явищ, замість того, щоб подивитися на них системно. Тому можемо не помітити, що вони є проявом більшого системного ризику.
Тепер уявіть, що ви гуляєте національним парком Єллоустоун: бачите гейзери та неповторну природу. Ви можете їх описати, дати їм характеристику. Водночас це вартує небагато без усвідомлення того,
що це не окремі явища, а частина кальдери одного із найбільших вулканів світу, а під ногами — магматична геотермальна вулканічна система. Так само і з економікою – ви повинні брати до уваги не лише
окремі показники, а дивитися ширше, коли визначаєте свою політику і прогнозуєте ті чи інші сценарії подій.
Сьогодні глобальна економіка – це той самий «парк Єллоустоун». Починаючи від Брексіту, була набрана значна кількість ризиків: повномасштабне вторгнення росії в Україну, війна на Близькому Сході,
торговельні протистояння. Зараз наближаються події, пов’язані зі штучним інтелектом, про який багато говорять. І у мене є відчуття, що нам потрібно трішки змінити оптику, щоб побачити всю
систему.
Це, сподіваюся, зробить нас всіх більш свідомими в оцінці ризиків, а головне, в пошуку відповідей на питання: що потрібно зробити, щоб ми вистояли і під час наступного шоку», — деталізував Андрій
Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Студенти КШЕ
Чи можна передбачити екзистенційні шоки
Сама природа шоку така, що передбачити його неможливо, розповідає начальник відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Олександр Фарина. Але ці шоки стали
настільки частими, що тепер є можливість подивитися в минуле і оцінити їх, визначити частоту, інтенсивність, і те, як вони впливають на економіку, говорить він.
«Що цікаво, тривалий час в економічній науці такі шоки вважалися поодинокими подіями. Дуже сильними, але поодинокими. Тому їх, навпаки, вичищали з даних, на них не дивилися, хотіли уникнути
їхнього впливу, щоб зрозуміти, як працює система. Але за останні 10 років шоки стали настільки частими, що тепер дослідження сконцентровані на тому, як їх виміряти», — зауважив Олександр
Фарина.
Він розповів про підхід економістів Федеральної резервної системи США, які визначають індекс геополітичного ризику на основі новин. Вони беруть 10 провідних англомовних газет США, Великої Британії
та Канади і вивчають кількість згадок про війни, теракти, конфлікти.
Фото: Зоряна Стельмах
Олександр Фарина
«Таким чином є певний індекс, яким можна виміряти зростання геополітичної напруги. Але він залежить й від кута зору. На конференцій колеги з Бундесбанку побудували той самий індекс, але на основі
новин з Європи, а не Америки. І виходить, що за американським індексом вплив геополітичних ризиків на економіку Європи майже непомітний. А за європейськими даними, Європа вже давно — в кальдері
вулкана», — зауважив Олександр Фарина.
Звісно, такий підхід має очевидні недоліки, акцентував начальник відділу досліджень НБУ. Представник Тель-Авівського університету Девід Вайс також під час конференції представив свою роботу про
макроекономіку новин і посередництва ЗМІ між шоком і впливом на економіку. Його дослідження демонструє: медіа самі обирають, про що писати, і теми конкурують між собою за увагу. А від того, що
потрапляє в заголовки, залежить те, про що думають люди і на що реагують політики.
Ще одне дослідження, пов’язане з геополітичними ризиками у комунікації центральних банків, презентоване під час конференції Валерією Тішаковою з Маастрихтського університету. Воно показало, що,
по-перше, Національний банк України у 2022–2023 роках мав найвищу частку промов зі згадкою геополітики серед 131 центробанку (загалом проаналізовано понад 30 тисяч промов). Але найголовніше — цей
аналіз демонструє, як впливає на ринки відкрита і професійна комунікація центральних банків про геополітичні ризики, зауважує Олександр Фарина. Ринки стають більш волатильними, але не падають. Тобто
вони сприймають це як інформацію, а не як привід для паніки.
Фото: Зоряна Стельмах
Олександр Фарина
Андрій Пишний відзначив ще один важливий момент — трансформацію ставлення до війни в Україні на рівні європейських установ: від ігнорування до фактично присутності за столом перемовин.
«Коли я вперше як Голова НБУ брав участь у Щорічних зборах Міжнародного валютного фонду і Світового банку, де збираються керівники центральних банків, міністри фінансів, українська війна ніби
ігнорувалась. Про не хотіли говорити, як і про оборонні витрати.
Коли ми брали слово і звертали увагу партнерів на оборонні ризики, потребу усвідомити, що ми знаходимося в кальдері вулкана, і вони разом з нами, — ніхто цього не сприймав.
Зараз невизначеність стала по суті контекстом зборів МВФ і Світового банку. Та сама невизначеність, у якій Україна працює вже чотири з половиною роки. Наша невизначеність навіть отримала офіційну
назву — «екстраординарно висока невизначеність». І на рівні Європейського Союзу сьогодні вже ні в кого не виникає сумніву, що бюджет слід формувати, виходячи з безпекового контексту», — заявив Андрій
Пишний.
Читайте такожГривня захищена на рівні євро й долара США. Деталі, яких ви не знаєте про
українські гроші
Як виміряти вплив геополітичних шоків на економіку
Такого роду потрясіння не схожі на традиційне уявлення про економічні шоки, зауважує Олександр Фарина: з одного боку, вони можуть бити по попиту, з іншого — по пропозиції.
Фото: Зоряна Стельмах
«Багато дослідників на нашій конференції показували, що цей ефект може бути різний для різних учасників. Для імпортерів, приміром, він передусім інфляційний, а для експортерів — передусім
рецесійний. Відповідно, для того, щоб зрозуміти, як впливають геополітичні шоки на економіку, потрібні певні моделі, які нас дисциплінують, які об’єднують всі канали разом, з якими ми можемо робити
якісь прогнози і відповідно рішення.
Ці моделі існують, щоб дати нам відповідь, що зробити, щоб подолати наслідки дії геополітичного шоку. Адже центральний банк не може запобігти самому шоку — ми працюємо з його наслідками і впливом
на економіку», — деталізував Олександр Фарина.
Національний банк має розгорнуту систему різних моделей, щоб прогнозувати, яким чином розвиватимуться події, доповнив тезу Андрій Пишний. «І ця система є ландшафтом, на якому ми, коли ухвалюємо ті
чи інші рішення, непогано орієнтуємось — яким чином той чи інший мікс інструментів і політичних рішень буде давати ті чи інші економічні ефекти», — відзначив очільник НБУ.
Фото: Зоряна Стельмах
Андрій Пишний, Олександр Фарина, Соня Кошкіна
Які інструменти використовує Національний банк
«Набір інструментів Національного банку вам чудово відомий. По-перше, це — облікова ставка. Для того, щоб
облікова ставка функціонувала, повинні бути налагоджені трансмісійні канали та операційний дизайн. По-друге, — це валютні інтервенції НБУ, обмеження, регуляції. Це і є мікс політик, в межах якого ми
забезпечуємо реалізацію нашого ключового мандату — забезпечення цінової стабільності.
Мандат Національного банку складається з трьох складових: цінова стабільність; фінансова стабільність; і за умови забезпечення першої і другої — підтримка економічної політики уряду та розвитку
економіки», — розповів Андрій Пишний.
Він нагадав, що на момент повномасштабного вторгнення в Україні функціонував режим інфляційного таргетування, був плаваючий курс. На той час Україна реалізувала одну з наймасштабніших реформ
банківського сектору. Це дозволило фінансовій системі встояти на початку повномасштабного вторгнення.
Із початком великої війни Національний банк вимушений був зафіксувати курс, відмовитися від інфляційного таргетування, ввести обмеження на рух капіталу. Застосував регуляції, які дозволили банкам
швидко відреагувати на дефолти, які принесла з собою війна.
Система встояла та адаптувалася, тож далі Національний банк розпочав поступове повернення ринкових механізмів, які добре себе показали до початку великої війни.
Фото: Зоряна Стельмах
«У жовтні 23-го року, попри те, що війна триває, ми перейшли від фіксованого курсу до гнучкості. Міжнародний валютний фонд наш курсовий режим кваліфікує як ефективний.
Ми перейшли в режим гнучкого інфляційного таргетування. Якщо дуже спрощено, то це означає, що ми спрямовуємо нашу політику на повернення інфляції до цілі 5% на горизонті політики в три роки», —
зазначив Андрій Пишний.
Крім того, акцентує Голова Національного банку, відбулося суттєве пом’якшення валютних обмежень на рух капіталу, впроваджених на початку повномасштабного вторгнення.
«Паралельно з цим ми реалізуємо дуже амбітний план з європейської інтеграції. На момент повномасштабного вторгнення еквівалентність нашого банківського регулювання до вимог Європейського Союзу
вимірювали на рівні 50%. Зараз — майже 82%.
Орієнтир незмінний: маємо намір до кінця 2027 року максимально адаптувати наше регуляторне середовище до вимог Європейського Союзу», — відзначив Андрій Пишний.
Важливість довіри до Національного банку
«Довіра є одним з найцінніших активів центрального банку. Вона формує очікування. Вона впливає на готовність зберігати кошти в національній валюті і володіти внутрішніми активами.
…Як влучно зазначила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва, для України довіра має додатковий вимір. Макроекономічна стабільність залежить від масштабної міжнародної фінансової
підтримки. Тому важливо зберігати довіру до економічних інституцій України, зокрема Національного банку, не лише з боку населення і бізнесу, а й міжнародних партнерів», — сказав Андрій
Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова правління Національного банку України Андрій Пишний
Як довіра до центрального банку впливає на економіку, предметно показало дослідження Карлоса Карвальо з Kapitalo Investimentos, деталі якого під час дискусії озвучив Олександр Фарина.
«Карлос Карвальо взяв мікродані Бразилії. Це гарний приклад того, як змінювалася довіра до регуляторної політики центрального банку. Він показав, як шоки переносяться на інфляцію за низької та
високої довіри. Загалом, у разі відсутності довіри перенесення курсу реала на ціни є втричі більшим, ніж коли довіра є.
Ілюстративний приклад в гривнях: уявіть, що ви їсте бургер за 100 гривень. Курс збільшується на 10%. Якщо довіра до монетарної політики, до центрального банку є, ціна бургера зросте до 102
гривень. Якщо немає — 106 гривень. Тобто відсутність довіри коштуватиме 4 гривні. Здавалося б, не так багато, але якщо взяти все своє споживання, всю економіку, це будуть вже грандіозні гроші», —
пояснив Фарина.
Позиція Андрія Пишного: довіра до Національного банку напряму залежить від його незалежності.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Національного банку України Андрій Пишний
«Незалежність Національного банку дозволяє йому приймати не ті рішення, які подобаються всім, а ті, що реально працюють та дають відчутний ефект. Так, ми підзвітні. Так, ми несемо дуже чітку
відповідальність. Але водночас незалежність дозволяє нам в потрібний момент сказати «ні».
Можливість реалізовувати незалежні рішення дає можливість сформувати довіру. Довіра для мене — це памʼять, яка з часом перетворюється на очікування стосовно політики Національного банку.
До прикладу, Національний банк і банківська система за період повномасштабного вторгнення ні на секунду не зупиняли транзакції. Це, напевно, перша війна, під час якої можна розраховуватися через
Google Pay і Apple Pay.
Нещодавно Україна пережила найважчу зиму в історії. Чи чули ви хоч одне нарікання на операційну стійкість і функціональність банківської системи? Цілі регіони були в блекауті. Система Power
Banking (мережа банківських відділень в Україні, яка продовжує працювати під час тривалих відключень електроенергії або блекаутів. – Ред.), яка була побудована як наша відповідь на перші атаки росії
на енергетичну інфраструктуру України, показала свою ефективність.
Ми робимо все, щоб мінімізувати ризики, які створюються внаслідок того, що війна триває, набуваючи нових форм і проявів», — підкреслив Андрій Пишний.
Фото: Зоряна Стельмах
Під час дискусії
Роль ШІ в аналізі і ухваленні рішень: як не дати йому перетворитися на ще один екзистенційний шок
Національний банк активно впроваджує в аналітиці елементи, які допомагають краще розуміти економіку, моделі, ті самі «гейзери» і «кальдеру», розповів Олександр Фарина. З кожним днем ШІ дозволяє
робити все якіснішу аналітику, але замінити самого аналітика, впевнений Фарина, він не зможе.
Фото: Зоряна
Стельмах
Начальник відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Олександр Фарина
Штучний інтелект може допомогти з обчисленнями, але не має і не повинен відповідати за рішення, які на основі цих обчислень ухвалюються, — розповів Андрій Пишний.
«Ми розуміємо цінність цього інструменту. Важливо мати сміливість експериментувати. Водночас ми уважно стежимо за глобальною дискусією щодо застосування ШІ і поділяємо перестороги щодо цього, —
зауважив Андрій Пишний. —
Команда Національного банку активно взаємодіє з основними розробниками — глобальними компаніями, які сьогодні займаються штучним інтелектом. Ми досліджуємо, вивчаємо, користуємося експертизою,
ставимо питання. Для нас це важливо. Не буду вдаватися в деталі, але можу вас запевнити: відповідні канали комунікації і взаємодії побудовані.
І це ще один прояв тієї дипломатії, про яку ми говорили з вами на початку».
Він закликав не ігнорувати загрози, які генерує штучний інтелект. На думку Голови НБУ, важливо, щоб регуляція і навіть динаміка, з якою він буде розвиватися, залежала не від кількох компаній, а
була глобальною домовленістю на рівні органів державної влади.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова Національного банку України Андрій Пишний
«Ця домовленість повинна чітко окреслити межі регуляції і рівні відповідальності. Інакше ми можемо дуже швидко опинитися не просто кальдері вулкану, а в ситуації, коли всі екзистенційні шоки
одномоментно реалізуються», — зауважив Андрій Пишний.
На його думку, світ рано чи пізно прийде до своєрідної симбіотичної моделі, коли людина і штучний інтелект обʼєднаються не лише за знаннями, а й за рівнем відповідальності.
